Україна одержала узгоджений план дій, який має підтвердити її готовність до членства в Європейському союзі (ЄС). Німецький мовник Deutsche Welle (DW) написав, що документ передали під час неформальної зустрічі міністрів із питань європейських справ країн ЄС у Львові 11 грудня.
За інформацією DW, план містить 10 головних пріоритетів, які Україна має реалізувати протягом наступного року, щоб рухатися шляхом євроінтеграції.
Це стало можливим завдяки механізму “фронтлоудингу” (Frontloading), який дає можливість працювати над технічними аспектами підготовки до членства, навіть попри вето Угорщини на відкриття чи закриття переговорних кластерів, пише ЗМІ.
У статті зазначають, що ця процедура дає змогу здійснювати технічну роботу без одностайного рішення всіх країн – членів ЄС – досить підтримки країни, яка головує в Раді ЄС, і Єврокомісії.
Водночас європейські представники наголошують, що цей обхід стосується лише технічного етапу: для формального відкриття й закриття переговорних кластерів залишається потрібною одностайність усіх країн – членів, пише DW. Тому важливо, щоб Україна вже зараз виконувала технічну роботу щодо кластерів, щоб після зняття блокади з боку Угорщини переговори могли рухатися дуже швидко.
Це передбачає виконання низки головних вимог ЄС до України, серед яких – зміни до Кримінального процесуального кодексу, посилення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також розширення їхньої юрисдикції на всі посади з високим корупційним ризиком.
За інформацією DW, Україна також має прискорити судову реформу, включно з розширенням участі міжнародних експертів у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, а також якнайшвидше призначити суддів Конституційного суду і членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
DW цитує членкиню правління Центру протидії корупції Олену Галушко, яка вважає, що вимоги ЄС реалістичні за умови наявності політичної волі. Серед головних викликів вона виокремлює реформу Офісу генеральної прокуратури і Державного бюро розслідувань, які потребують очищення й перезапуску.
За інформацією DW, віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка запевнив, що Україна готова рухатися вперед і відкривати переговорні кластери відразу після створення відповідних політичних умов.
Контекст
Україна подала заявку на вступ у Євросоюз 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. 23 червня того самого року лідери ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. У грудні 2023-го Європейська рада рекомендувала розпочати переговори про вступ України у блок.
21 червня 2024 року Рада ЄС ухвалила спільні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів з Україною про вступ. 25 червня в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція ЄС з Україною, після якої переговори про вступ стартували офіційно.
14 лютого 2025 року фон дер Ляєн заявила на Мюнхенській конференції з безпеки, що ЄС має прискорити процес вступу України в ЄС. Того самого дня стало відомо, що Угорщина блокує початок переговорів про вступ України в ЄС.
19 жовтня Качка повідомив, що лідери ЄС у грудні можуть схвалити відкриття шести кластерів – юридичних кроків на шляху до членства України в Євросоюзі.
4 листопада “Європейська правда” поінформувала з посиланням на джерела у профільних інституціях України, що Єврокомісія погодила щорічний звіт про розширення, у якому позитивно оцінила прогрес реформ в Україні.
