Останнє оновлення: 24 липня 2025
Сьогодні, 24 липня, в обласному краєзнавчому музеї прочитали тематичну лекцію “Людина незвичайної долі”, присвячену 145-річчю від дня народження Володимира Винниченка – політика, драматурга, письменника й художника, постать якого досі викликає палкі дискусії серед істориків, літературознавців та громадськості.
Спікер заходу, старший науковий співробітник музею Анатолій Маршанін, розповів про дитинство та юнацькі роки Володимира Винниченка, про його участь у створенні Центральної Ради, обрання головою Генерального Секретаріату – першого уряду УНР, головування у Директорії УНР, його спроби знайти компроміс із більшовиками та наступне самовільне усунення від політичного життя, що й стало причиною численних суперечок і непорозумінь навіть серед його однодумців, повідомили в музеї.
“Особливе місце під час заходу було відведено літературній спадщині Володимира Винниченка, яка охоплює романи, п’єси, публіцистичні твори та щоденники. Його твори вирізняються психологізмом, гострою критикою суспільних порядків і сміливим дослідженням людської природи, зокрема в контексті боротьби між особистою мораллю та громадянським обов’язком. Винниченко став одним із перших українських модерністів, чия творчість справила значний вплив на розвиток української літератури початку ХХ століття”, – йдеться в повідомленні.
Старший науковий співробітник музею Володимир Мороз зазначив, що Винниченко – це не лише важлива постать Української революції 1917-1921 років, а й унікальний представник української культури, який одночасно був політиком, письменником і художником. Він – одна з ключових постатей для розуміння українського літературного модернізму. Його ж діяльність на політичній арені здебільшого виглядала суперечливою і переважно негативно оцінюється дослідниками українського державотворення доби Визвольних змагань.
Окрема частина заходу була присвячена малярській спадщині Винниченка. Учасники мали змогу побачити репродукції його картин, створених у період еміграції у Франції. У своїй художній творчості він прагнув до гармонії, якої йому так бракувало в політичному житті. Малювання було для Винниченка не лише хобі, а своєрідною формою самотерапії та альтернативним способом осмислення реальності.
Захід став нагодою для глибшого розуміння складної постаті Володимира Винниченка – інтелектуала, який стояв на перетині політики, культури й філософії, і водночас був людиною з численними суперечностями, які зробили його персону як надзвичайно цікавою, так і контроверсійною.
