Співзасновник Ethereum Віталік Бутерін закликав керівництво соцмереж використовувати криптографію та блокчейн-інструменти. На його думку, це зробить системи ранжування контенту прозорими та верифікованими.
Я б пішов далі. ZK‑підтверджуйте кожне рішення, яке ухвалює алгоритм (ідеально — мати контент і лайки/ретвіти з мітками часу ончейн, щоб сервер не міг цензурувати або брехати про час), і зобов’язатися публікувати повний код алгоритму із затримкою на 1–2 роки.
— vitalik.eth (@VitalikButerin) December 15, 2025
Як розв’язання проблеми Бутерін запропонував використовувати докази з нульовим розголошенням. Технологія підтвердить коректність роботи алгоритмів, що визначають охоплення публікацій.
Співзасновник Ethereum також порекомендував:
- фіксувати всі пости, лайки та ретвіти в блокчейні для захисту від цензури й підробки часу публікації;
- публікувати повний код алгоритму із затримкою на 1–2 роки.
Ініціативу підтримав провідний фахівець з ШІ в Ethereum Foundation Давіде Крапіс.
якщо ви хочете стверджувати, що X — платформа для свободи слова, ви маєте розкрити цілі оптимізації вашого алгоритму
це має бути зрозумілим для користувачів і налаштовуваним
— Davide Crapis (@DavideCrapis) December 15, 2025
Він наголосив, що платформа повинна розкривати цілі оптимізації алгоритмів, аби користувачі розуміли принципи їхньої роботи.
Соцмережі під тиском регуляторів
За даними Reuters, Meta закрила внутрішній напрям з вивчення впливу Facebook на ментальне здоров’я. Це сталося після того, як компанія виявила докази шкоди своїх продуктів.
Дослідження показали, що відмова від використання Facebook лише на тиждень знижує рівень депресії, тривожності та відчуття самотності. Окремий науковий звіт 2024 року пов’язав доступ до цієї соцмережі зі зростанням сприйнятливості до дезінформації.
Євросоюз бореться з проблемою за допомогою Закону про цифрові послуги (DSA), який зобов’язує платформи бути прозорими в роботі алгоритмів і оцінювати ризики для громадської безпеки та виборів.
DSA також вимагає надавати незалежним дослідникам доступ до даних соцмереж. Відмова X виконати цю вимогу стала однією з причин штрафу в €120 млн, накладеного Єврокомісією.
Додаткові претензії до компанії Ілона Маска включають:
- непрозорість репозиторію реклами;
- введення користувачів в оману через систему «синіх галочок»: у комісії наголосили, що платний статус верифікації в X може отримати будь-хто без реальної перевірки особи.
Нагадаємо, у листопаді Бутерін виступив проти функції геолокації в X, назвавши її «ризикованою».
