15 вересня 2024 року у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини представники творчої інтелігенції гуцульського краю, місцевого самоврядування, студенти, викладачі Косівського фахового коледжу та інституту прикладного і декоративного мистецтва Львівської Національної академії мистецтв, художники, письменники, музейники, поціновувачі мистецтва, журналісти мали змогу зустрітись з Мирославом Близнюком — колекціонером і дослідником на закритті персональної виставки поштових фотокарток з його колекції «Краєобрази Косова».
Мирослав Близнюк аналізує поштові листівки періоду Австро-Угорської імперії (1880–1914)
Виставка краєзнавця Мирослава Близнюка відкрилася 7 липня 2024 року і діяла два місяці, була присвячена Дню міста та 600-літтю першої писемної згадки про Косів. Хтось мав змогу бути присутнім на цій зустрічі, а хтось мав нагоду відвідати її віртуально, переглянувши відео.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вступне слово-вітання з нагоди відкриття, а 15 вересня — закриття виставки виголосила завідувачка музею, невтомна організаторка і популяризаторка українських шедеврів Вікторія Яремин.
Для відвідувачів дослідник підготував добре продумані і дуже цікаві лекції на тему «Філокартія з часів Австро-Угорської імперії (1880–1914)», яку прочитав на відкритті виставки, та «Філокартія з часів Польської Республіки (1918 – 1939 рр.)», якою завершив виставку. Лекції проводив у вигляді відеопрезентацій свого набору поштових листівок, після чого велись дискусії, обговорення, діалог з присутніми.
У двох залах музею глядачі поринули у світ минулого. Перед ними — широка панорама листівок із сюжетами Косівщини (в одному із них 352, датовані 1880-1939 роками) — тогочасні твори народного мистецтва, портрети жителів краю, сцени обрядовості та побуту. Світлини «Вид Косова» та «Циган з Косова» авторства Юліуша Дуткевича найстаріші з колекції — їм 144 роки. Перша світлина з краєвидом Косова була виставлена 1880 року на етнографічній виставці в Коломиї.
Один із двох залів виставки присвячений творчості Миколи Сеньковського.
Присутніх вельми зацікавила розповідь дослідника: шлях поштівки до колекції — куплено (третя частина поштівок придбана у Польщі), подаровано, обміняно, перейшло через 49 осіб.; видавництво — «косівські» сюжети друкували 32 видавці з 11 міст — Косова, Кутів, Коломиї, Станіславова, Чернівців, Львова, Кракова, Праги, Самбора, Стрия, Калуша; інформація про видавців австрійського періоду; аналіз найбільш поширених сюжетів і локацій, зображених на листівках; практика тогочасного збору коштів на будівництво громадських споруд за допомогою листівок; виготовлення поштівок власниками крамниць, невеликі наклади, передрук малими партіями завдяки яким поштівки мають особливу цінність для колекціонерів.
Поштові листівки періоду Польської Республіки (1918 – 1939)
Під час лекції «Філокартія з часів Польської Республіки (1918 – 1939 рр.)» косівський краєзнавець розповів цікаві факти про поштівки цього періоду, які видавали не тільки у нашому місті, а й у Європі (на сьогодні відомі імена 31 видавця з 9 міст, серед них Флоренція, Варшава та Відень); про діяльність видавництва «Запорожець» та першої на Гуцульщині книгарні Абрагама Крайзеля, відкритої у 1912 році в будівлі Рабинів мур (зараз тут знаходиться музей); фотоспадок Михайла Горбового, Юліана Дороша, Генріка Поддембського, Генріка Гонсарьовського, Михайлини Гнатковської, а також про Миколу Сеньковського та краєзнавців, які досліджують його фотографії, про людей, зображених на світ-линах, про традиції і звичаї Гуцульщини.
Микола Сеньковський — український фотохудожник, відомий світлинами Карпат та гуцулів, який задокументував краєвиди, архітектуру, побут, мистецтво карпатського краю та типажі його мешканців початку XX століття.
Коломийська друкарня імені Шухевича в рамках культурологічного проєк-ту «Коломия у світі мистецтв» у 2021 році видала комплект листівок «Хто є хто на світлинах Миколи Сеньковського», автором комплекту та упорядником текстів був Мирослав Близнюк. У наборі 13 світлин, на звороті кожної поштівки філокартист розмістив стислу інформацію про зображених осіб, яку почерпнув з досліджень Івана і Ярослава Зеленчуків, Миколи Домашевського, Ігоря Пелипейка, Василя Стеф’юка, Ігоря Остафійчука, Миколи Гавронського і власних. Завдяки дослідникам Іванові та Ярославові Зеленчукам йому вдалося дізнатися імена 16 осіб на світлині Миколи Сеньковського «Весільна група», яка увійшла до набору. Серед світлин — фото косівського хору Союзу українок 30-х років, на якому мистецтвознавиця Марія Іванчук ще на першій презентації комплекту несподівано для себе впізнала на ньому бабусю свого чоловіка — Марію Шведюк (Бойченюк).
Мирослав Близнюк, продовжуючи шукати інформацію про наших краян зі світлин Миколи Сеньковського, каже: «Поки я житиму, я це робитиму». Мріє видати окрему книгу про перебіг і результати своїх досліджень, але бракує вільного часу та коштів.
«Сьогодні у Косівському музеї була лекція Мирослава Близнюка, про історію косівчан, написану об’єктивом давніх фотоапаратів. Зазирали в чорно-білі шиби кольорового минулого наших предків, як у віконця часового потягу земної подорожі, у якому ми всі почергово мандруємо. Ми споглядали за ними так само, як хтось споглядатиме з майбуття за нами. Струни життя — жива вібрація роду, з почерговими акордами нескінченної Мелодії.
Цінуймо живу мить, встигаймо сказати важливі слова один одному вчасно.
Дякуємо Мирославу Близнюку, що нагадує усім нам про головне», — такими словами закрила виставку Вікторія Яремин.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта,
м. Косів.
Світлини Романа Рудника та авторки.
