Підозрювана в нападі на Стерненка винаймала квартиру в його будинку. Подробиці замаху

Підозрювана, за словами джерел, – уродженка Одеської області, але жила в Києві. Вона 1979 року народження. Українські спецслужби встановили, що російські спецслужби переказували їй гроші на дві українські картки (за попередніми даними, це був аванс за вбивство Стерненка).

У середині квітня на отримані від країни-агресора РФ гроші вона орендувала житло в будинку, де жив Стерненко, і встановила за ним спостереження. Камери відеоспостереження зафіксували її в різні дні в торговельному центрі поблизу будинку, де жив активіст, а також на паркінгу. У день замаху вона чекала на Стерненка біля будинку. Щойно він вийшов із дверей, відкрила вогонь. Один із чоловіків, які супроводжували Стерненка, затримав підозрювану на місці злочину.

“Тут дуже оперативно спрацювала СБУ на чолі з Василем Малюком. Вона продемонструвала блискавичну реакцію”, – прокоментував Гордон.

Контекст

У 2018 році на Стерненка в Одесі вчинили три напади. Під час останнього, який стався 24 травня 2018 року, він смертельно поранив ножем одного з нападників Івана Кузнєцова. Другий нападник Олександр Ісайкул утік з місця події, а потім виїхав з України. Активіст стверджує, що діяв у межах самозахисту. Під час нападу він також дістав поранення.

У середині травня 2020 року слідство визнало Стерненка потерпілим у справі про напад на нього. 11 червня СБУ оголосила Стерненку про підозру в умисному вбивстві. У спецслужбі стверджували, що активіст гнався за нападником, тому його дії не можуть кваліфікувати як самооборону.

Активісту інкримінували умисне вбивство й незаконне носіння холодної зброї. Сам Стерненко пов’язує напад зі своєю активістською діяльністю й протестами проти забудов в Одесі. В організації нападу він звинувачує мера міста Геннадія Труханова. У грудні 2023 року суд закрив справу.

1 травня Стерненко повідомив, що зазнав нападу й був поранений. Підозрювану затримали на місці.