Після проникнення в організм птиці збудники роду Mycoplasma колонізують слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, зокрема трахею та повітроносні мішки. Завдяки адгезинам мікоплазми щільно прикріплюються до епітеліальних клітин, порушують функцію війчастого епітелію та пригнічують мукоциліарний кліренс, пише журнал «Наше птахівництво».
Подальший розвиток інфекційного процесу супроводжується:
‒ деструкцією епітеліальних клітин;
‒ індукцією локальної запальної реакції;
‒ порушенням бар’єрної функції слизових оболонок.
Це створює сприятливі умови для приєднання вторинної мікрофлори (зокрема, бактерій родів Escherichia, Ornithobacterium), що значно ускладнює перебіг захворювання.
Імунна відповідь організму недостатньо ефективна для повної елімінації збудника, що обумовлює формування хронічного чи латентного носійства. Антигенна варіабельність мікоплазм дає змогу їм уникати імунного контролю, забезпечуючи персистенцію в організмі.
Як повідомлялося, через мікоплазмоз продуктивність курки-несучки знижується на 10-20 яєць.
