Голова ЄЦБ Крістін Лагард засумнівалася в доцільності випуску європейських стейблкоїнів для захисту монетарного суверенітету. Виступаючи на економічному форумі в Іспанії, вона заявила, що ризики таких активів перевищують їхню потенційну користь.
Лагард виділила дві основні загрози.
- Фінансова нестабільність. Стейблкоїни — це приватні зобов’язання. Вона навела приклад інциденту з USDC у 2023 році, коли актив втратив прив’язку до долара через проблеми в Silicon Valley Bank.
- Удар по банківській системі. Масовий перехід вкладників із депозитів у стейблкоїни послабить здатність банків кредитувати економіку й ускладнить контроль над інфляцією.
На думку голови ЄЦБ, стейблкоїни популярні лише завдяки зручності порівняно з традиційними міжбанківськими переказами. Копіювати американську модель Європі при цьому не обов’язково.
Замість приватних стейблкоїнів ЄЦБ робить ставку на державну інфраструктуру:
- проєкт Pontes: дозволить проводити розрахунки на блокчейні безпосередньо у грошах центрального банку;
- дорожня карта Appia: до 2028 року має створити єдину європейську екосистему для токенізованих активів.
Лагард підкреслила, що інтеграція ринків капіталу та розвиток цифрового євро принесуть більше користі, ніж спроба наздогнати США у випуску приватних токенів. Вона підсумувала, що наявність державного «якоря» у вигляді цифрової валюти центрального банку зробить використання іноземних стейблкоїнів у Європі беззмістовним.
Нагадаємо, у квітні Банк міжнародних розрахунків попереджав, що багато доларових стейблкоїнів працюють скоріше як інвестиційні інструменти, ніж як платіжний засіб.
Пізніше консорціум із 12 європейських банків анонсував запуск євро-стейблкоїна.
