У Львові врятували руку чотирирічній Соломійці, у якої після ангіни розвинувся остеомієліт – небезпечне запалення кістки через золотистий стафілокок. Про це 5 березня у Facebook повідомила пресслужба Дитячої лікарні святого Миколая.
Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Інфекція руйнувала променеву кістку, і без термінового втручання дівчинка могла б втратити руку.
У два з половиною роки дитина перехворіла на ангіну. Після часткового одужання в неї знову підвищилася температура, з’явився висип, а права рука почервоніла, набрякла й почала боліти. Батьки звернулися до медиків, які наполягли на негайній операції.
З’ясували, що збудник ангіни – золотистий стафілокок – через кров потрапив у кістку й спричинив остеомієліт. Бактерія почала руйнувати кісткову тканину, і без лікування інфекція могла призвести до ампутації або поширитися на інші кістки.
“Ця хвороба любить маски. Її симптоми можуть здаватися нам алергією, ми думаємо, що десь вдарилися чи розтягнули зв’язки. Але насправді за набряком, почервонінням, гарячкою досвідчений хірург розпізнає остеомієліт. Це важке й тривале захворювання. Якщо звернутися занадто пізно, можна втратити кінцівку”, – пояснила хірургиня Лариса Шевченко.
Тож фахівці провели кілька втручань: видалили гній, зафіксували руку, а за деякий час зробили штучний перелом кістки, за допомогою апарата зовнішньої фіксації й кісткового гелю, відростили зруйновані 4 см кістки. Усе це тривало кілька місяців.
Медики зазначили, що похибка навіть 1 см була б фатальною, однак їм вдалося провести всі втручання успішно. Після цього мати дитини щодня підкручувала апарат на 1 мм, а лікарі контролювали процес рентгеном. Завдяки цьому кістка поступово росла і згодом її частини з’єдналися.
Після ще однієї операції лікарі видалили рубцеву тканину і з’єднали кінці кістки компресією.
Зараз дитині чотири роки, кістка відновилася, однак зміцніє остаточно за кілька місяців, а поки дитина має обережно з нею поводитися, щоб згодом повернутися, як зазначили медики, до нормального дитинства й садочка.
